Наукова робота

Тема: Методика формування просторового мислення учнів профільної школи під час вивчення тіл обертання

Науковий керівник: Тютюн Любов Андріївна



Використання інформаційних технологій в процесі розвитку  просторового мислення майбутніх учителів математики
На сучасному етапі розвитку суспільства відбувається впровадження у всі сфери буття інформаційних технологій. Інформаційні технології (ІТ) - сукупність методів і програмно-технічних засобів, об'єднаних в технологічний ланцюг, що забезпечує збір, обробку, зберігання і відображення інформації з метою зниження трудомісткості її використання, а також для підвищення її надійності і оперативності [1, с. 9].
Рівень соціально-економічного розвитку суспільства залежить від кадрового забезпечення кваліфікованими й ерудованими спеціалістами, які мають значний творчий потенціал. Одним із завдань сучасної освіти формування  “здатності і готовності особистості до діяльності, засновану на знаннях і досвіді, що набуті завдяки навчанню, орієнтовані на самостійну участь особистості в навчально-пізнавальному процесі, а також спрямовані на її успішне включення в трудову діяльність” [2, с. 34.].Тому існує необхідність корекції мети і завдань професійної підготовки майбутніх учителів, зокрема учителів матемактики, професійна діяльність яких орієнтована на її творчий характер.
Рівень математичної підготовки школярів значною мірою залежить від професіоналізму, математичної та загальної культури вчителя.
Як підкреслюють вчителі та науковці, в учнів виникають проблеми під час вивчення стереометрії, пов’язані із низьким рівнем просторової уяви школярів. Зокрема, проблемою старшокласників є важке сприйняття переходу «від площини» до  «простору»: не вміють читати малюнки, уявляти і зображати об’ємні рисунки.
Студент-математик для успішного навчання за спеціальністю повинен, не тільки вміти бачити і застосовувати математику в реальному житті, а й розуміти зміст і методи математичного моделювання, вміння будувати математичні моделі реальних практичних задач, досліджувати їх методами математики, інтерпретувати отримані результати. Це все визначається рівнями навчальних досягнень, для яких суттєвим є набуття математичних знань та умінь [3, с. 86]. Сприяти розвитку просторового мислення зможе лише той вчитель, який сам володіє в достатній мірі такою важливою професійною якістю, як просторова уява. Математичні об’єкти знаходяться в певному відношенні. Тому математичне мислення ­­  - це абстрактне, теоретичне мислення, об’єкти якого позбавлені будь-якої дійсності і можуть бути представлені довільним чином, зберігаючи при цьому задані відношення.
Одним з найважливіших компонентів математичного мислення є просторове мислення, просторова уява. Геометрична освіта включає в себе образний компонент, під яким розуміється певний рівень розвитку просторової уяви (А. Александров, Г. Глейзер).). Багато вчених, досліджуючи уяву, спираються на експериментально виявлені та теоретично обґрунтовані положення про те, що уява є діяльністю по перетворенню уявлень, де під останніми розуміють образи об´єктів та явищ із минулих сприймань, минулого досвіду суб´єкту (Г. Владимирский, Л. Виготський, Б. Ломов, С. Рубінштейн, І. Страхов, М. Четверухин та інші).
І. Якиманська [4] під просторовою уявою пропонує розуміти вільне володіння та оперування просторовими образами, які створюються на різній наочній основі, їх перетворення із врахуванням вимог задачі.
Після знайомства з аналітичною геометрією, а отже й аналітичними методами курс проективної геометрії дає можливість ознайомити та навчити студентів використовувати ще й синтетичні методи геометрії, які складають основу шкільної геометричної освіти. Під час навчання проективної геометрії можуть виникати труднощі у сприйнятті інформації через те, що теоретична база цього курсу дещо відрізняється від звичної для студентів евклідової геометрії. Брак часу на розгляд різних випадків елементів конфігурацій та відображень креслень фігур теж грає свою негативну роль у формуванні знань та вмінь у студентів. Похибки побудов, які виконуються лінійкою під час вивчення курсу, а також невдалий вибір початкових даних можуть призвести до візуально неправильного розв’язку і піддати сумніву теоретичну базу. Крім того в процесі розв’язування задач виникає необхідність у неодноразовому виконанні одних і тих самих креслень, що нагромаджує малюнок і робить його непридатним для з’ясування правильності її розв’язання. Слід враховувати й те, що сприйняття статичних зображень суттєво відрізняється від сприйняття динамічних об’єктів. В рухомому середовищі візуальна увага намагається сфокусуватися на обмеженій області, тоді як при розгляді статичних образів візуальна увага розсіюється над цілим зображенням. Цей процес значно полегшується при застосуванні програмних засобів, використання яких дозволяє здійснювати динамічні перетворення зображень просторових об’єктів, покрокову їх побудову, графічно ілюструвати геометричні тіла. При цьому найчастіше застосовуються програмні засоби GRAN-2D, GRAN-3D, Derive, 3D Sec Builder, мультимедійний підручник “Стереометрія 10”, розроблений у Херсонському державному педагогічному університеті, “Відкрита математика. Стереометрія”, графічний редактор Adobe Illustrator, методичні посібники та комп’ютерні альбоми “Жива геометрія”, розроблені в Росії за діючими підручниками.
 Таким чином використання різних засобів навчання під час викладання проективної геометрії, вдале їх поєднання дає змогу розвивати у студентівė математиків просторову уяву, а також полегшити сприйняття ними навчального матеріалу.


Список використаних джерел
1. Кадемія М. Ю., Шахіна І. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі : Навчальний посібник / Кадемія М. Ю., Шахіна І. Ю. / – Вінниця, ТОВ «Планер». - 2011. – 220 с.
2. Матяш О.І., Палій Л.О. Компетенція раціональних обчислень як необхідна передумова математичної компетентності вчителя та учня / О.І. Матяш, Л.О. Палій // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 3. Фізика і математика у вищій і середній школі: Зб. наукових праць – К.:НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. – № 6. – C. 85-90.
3. Шишов С.Е. Понятие компетенции в контексте качества образования / Шишов С.Е. //Стандарты и мониторинг в образовании. – 1999. – №2. – С.30–34.

4. Якиманская И. С. Развитие пространственного мышления школьников / Якиманская И. С. – М. : Педагогика, 1980. – 240 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар